наметати

наметати
I намета́ю, намета́єш і намечу́, наме́чеш, док., перех.
1) Накидати в одне місце у певній кількості чого-небудь.
2) Народити у певній кількості (про тварин).

II див. наметувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем написать реферат

Полезное


Смотреть что такое "наметати" в других словарях:

  • наметати — НАМЕ|ТАТИ (4*), ЧОУ (ЩОУ), ЧЕТЬ (ЩЕТЬ) гл. Бросая, наполнить что л.: и поставиша скѹдельницю. и наметаша полнѹ. ЛН XIII–XIV, 81 об. (1215); здѣ ѡбрѣтоша много множство избьены(х) ѿ ан҃гла Г(с)нѧ. и останокъ побѣже. трупь˫а мр҃твыхъ своихъ… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • наметати — 1 дієслово доконаного виду зшити наметати 2 дієслово доконаного виду накидати; народити про тварин …   Орфографічний словник української мови

  • наметаний — I а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до наметати I. 2) у знач. прикм. Досвідчений, добре натренований (про руки, очі і т. ін.). II а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наметати II …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»